Гризуни в агроценозах – це складна і багатогранна проблема, яка потребує комплексного підходу. Їхня присутність на полях може спричинити значні економічні збитки, але водночас вони відіграють певну роль в екосистемі. Розгляньмо детальніше, наскільки шкідливі гризуни для сільського господарства, які види найчастіше зустрічаються в полях України, та як ефективно контролювати їхню популяцію.
Чому гризуни становлять загрозу для сільського господарства?
Гризуни здатні завдавати шкоди на різних етапах вирощування сільськогосподарських культур. Основні аспекти їхньої негативної дії включають:
- Пошкодження посівів: Гризуни харчуються насінням, сходами та вегетуючими рослинами, знижуючи густоту посівів та призводячи до втрат врожаю. Особливо вразливі посіви озимих культур в зимовий період.
- Пошкодження кореневої системи: Підземні гризуни, такі як полівки, підгризають коріння рослин, що призводить до їхнього в’янення та загибелі. Це особливо небезпечно для багаторічних культур, таких як сади та виноградники.
- Забруднення врожаю: Гризуни забруднюють зерно, овочі та фрукти своїми екскрементами та сечею, роблячи їх непридатними для споживання людиною та тваринами. Це підвищує ризик поширення хвороб.
- Пошкодження інфраструктури: Гризуни можуть гризти ізоляцію електропроводів, пошкоджувати зрошувальні системи та плівку теплиць, що призводить до додаткових витрат на ремонт.
- Поширення хвороб: Гризуни є переносниками багатьох небезпечних захворювань, таких як лептоспіроз, туляремія, геморагічна лихоманка з нирковим синдромом (ГЛНС) та інші. Вони можуть передавати ці хвороби людям та свійським тваринам.
Найпоширеніші види гризунів, що шкодять полям України:
На території України зустрічається велика кількість видів гризунів, але найбільш шкідливими для сільського господарства є наступні:
- Полівка звичайна (Microtus arvalis): Це один з найчисленніших видів гризунів в Україні. Полівки звичайні швидко розмножуються і можуть завдавати значної шкоди посівам зернових, овочевих та кормових культур. Вони активні протягом усього року, особливо взимку під снігом.
- Полівка лісова (Apodemus sylvaticus): Лісова полівка також часто зустрічається на полях, особливо поблизу лісосмуг та перелісків. Вона пошкоджує насіння, сходи та молоді рослини.
- Миша хатня (Mus musculus): Хоча миша хатня більш відома як шкідник житлових приміщень, вона також може завдавати шкоди на полях, особливо в період збирання врожаю, коли проникає в склади та зерносховища.
- Миша польова (Apodemus agrarius): Цей вид мишей зустрічається на полях, луках та в садах. Польові миші пошкоджують насіння, плоди та кору дерев.
- Щур сірий (Rattus norvegicus): Щурі рідше зустрічаються на полях, але можуть завдавати значної шкоди складам з зерном та іншою сільськогосподарською продукцією. Вони є всеїдними та надзвичайно витривалими.
- Сліпак звичайний (Spalax microphthalmus): Сліпаки – це підземні гризуни, які пошкоджують кореневу систему рослин, будуючи розгалужену систему ходів. Вони можуть завдавати значної шкоди посівам, особливо багаторічним культурам. Їх важко виявити, тому боротьба з ними потребує спеціальних методів.
- Ондатру (Ondatra zibethicus): Хоча ондатра в основному мешкає у водоймах, вона може виходити на поля, прилеглі до річок та озер, і пошкоджувати посіви овочевих та кормових культур.
Методи контролю популяції гризунів:
Для ефективного контролю популяції гризунів необхідно застосовувати комплексний підхід, який включає профілактичні заходи, агротехнічні прийоми та хімічні методи.
- Профілактичні заходи:
- Утримання полів у чистоті: Регулярне скошування бурянів, прибирання залишків рослин після збирання врожаю, ліквідація місць можливого укриття гризунів (купи гілок, сміття).
- Знищення гризунів на прилеглій території: Боротьба з гризунами в лісосмугах, на узбіччях доріг, біля складів та інших господарських споруд.
- Облаштування правильного зберігання зерна та інших продуктів: Зерно та інші продукти слід зберігати в герметичних приміщеннях, недоступних для гризунів. Регулярно перевіряти приміщення на наявність гризунів та вживати заходів для їх знищення.
- Використання відлякувальних засобів: Існують різні відлякувальні засоби, які можуть допомогти запобігти проникненню гризунів на поля. Це можуть бути ультразвукові відлякувачі, пахучі речовини або механічні барєри.
- Агротехнічні прийоми:
- Глибока оранка: Глибока оранка руйнує нори гризунів і робить їх більш вразливими для хижаків.
- Лущення стерні: Лущення стерні після збирання врожаю руйнує місця укриття гризунів і зменшує кількість доступної їжі.
- Сівозміна: Чергування культур може зменшити ризик поширення гризунів, оскільки різні культури мають різну привабливість для цих шкідників.
- Створення сприятливих умов для хижаків: Заохочення присутності хижаків, таких як сови, яструби та лисиці, може допомогти контролювати популяцію гризунів. Для цього можна встановлювати штучні гнізда для сов та не використовувати отруйні речовини, які можуть зашкодити хижакам.
- Хімічні методи:
- Використання родентицидів: Родентициди – це хімічні речовини, які використовуються для знищення гризунів. Існує багато різних типів родентицидів, які відрізняються за механізмом дії та токсичністю. Важливо вибирати родентициди, які є безпечними для людей та свійських тварин, і використовувати їх відповідно до інструкцій виробника.
- Застосування бактеріальних препаратів: Бактеріальні препарати містять бактерії, які викликають захворювання у гризунів. Вони вважаються більш безпечними для навколишнього середовища, ніж хімічні родентициди.
- Фумігація: Фумігація – це обробка приміщень газом для знищення гризунів. Цей метод використовується для обробки складів та зерносховищ.
Важливі аспекти використання родентицидів:
Використання родентицидів потребує особливої обережності та дотримання певних правил, щоб уникнути негативного впливу на навколишнє середовище та здоровя людей і тварин:
- Вибір родентициду: Необхідно вибирати родентициди, які є максимально безпечними для людей, свійських тварин та нецільових видів тварин. Рекомендується використовувати родентициди другого покоління, які мають антидот (вітамін К1).
- Правильне розміщення приманок: Приманки з родентицидами слід розміщувати в місцях, недоступних для дітей, домашніх тварин та птахів. Їх слід розміщувати в спеціальних контейнерах або станціях для приманок, які запобігають розсипанню отрути та унеможливлюють доступ до неї для нецільових видів.
- Дотримання дозування: Необхідно суворо дотримуватися рекомендованого дозування родентициду, зазначеного на упаковці. Передозування може призвести до отруєння нецільових видів тварин.
- Регулярний моніторинг: Після розміщення приманок слід регулярно перевіряти їх на наявність поїдання гризунами та замінювати їх за необхідності.
- Утилізація залишків родентицидів: Залишки родентицидів та використані контейнери слід утилізувати відповідно до вимог чинного законодавства. Не можна викидати їх у звичайний смітник або в водойми.
- Інформування населення: Перед використанням родентицидів необхідно попередити населення про можливу небезпеку та вжити заходів для запобігання отруєнню.
Біологічний контроль гризунів:
Біологічний контроль гризунів – це використання природних ворогів гризунів для контролю їхньої популяції. Цей метод є більш екологічно безпечним, ніж використання хімічних родентицидів. До природних ворогів гризунів належать:
- Хижі птахи: Сови, яструби, орли та інші хижі птахи полюють на гризунів і можуть значно зменшити їхню популяцію. Для залучення хижих птахів на поля можна встановлювати штучні гнізда та присади.
- Хижі ссавці: Лисиці, ласки, куниці та інші хижі ссавці також полюють на гризунів. Збереження природних біотопів, де мешкають ці тварини, сприяє біологічному контролю гризунів.
- Змії: Змії також полюють на гризунів. Збереження природних місць їхнього проживання сприяє контролю популяції гризунів.
- Собаки та коти: Спеціально навчені собаки та коти можуть використовуватися для виявлення та знищення гризунів.
Вплив гризунів на екосистему:
Важливо розуміти, що гризуни є частиною екосистеми і відіграють певну роль у ній. Вони є джерелом їжі для хижаків, сприяють розповсюдженню насіння рослин та аерації ґрунту. Повне знищення гризунів може призвести до негативних наслідків для екосистеми.
Висновок:
Гризуни в полях можуть завдавати значної шкоди сільському господарству, але водночас вони є частиною екосистеми. Для ефективного контролю їхньої популяції необхідно застосовувати комплексний підхід, який включає профілактичні заходи, агротехнічні прийоми, біологічний контроль та, за необхідності, обережне використання хімічних родентицидів. Важливо враховувати екологічні наслідки своїх дій та прагнути до збалансованого підходу, який дозволить мінімізувати збитки від гризунів та зберегти біорізноманіття.