Гризуни в полі: як шкодять фермерам

gryzuny v poli yak shkodyat fermeram
gryzuny v poli yak shkodyat fermeram

Гризуни в полі – це серйозна проблема для фермерів України. Вони завдають значної шкоди сільськогосподарським культурам, знижуючи врожайність та якість продукції. Збитки, спричинені цими шкідниками, можуть бути колосальними, впливаючи на прибутковість агробізнесу та продовольчу безпеку країни.

У цій статті ми детально розглянемо основні види гризунів, які зустрічаються в українських полях, механізми їхньої шкідливої діяльності, оцінку завданих збитків та ефективні стратегії боротьби з ними. Також ми торкнемося питання профілактики та інтегрованих методів захисту рослин від гризунів, щоб допомогти фермерам мінімізувати ризики та зберегти врожай.

Основні види гризунів, що шкодять сільськогосподарським культурам в Україні

Найбільшу загрозу для сільськогосподарських культур в Україні становлять такі види гризунів:

  • Полівка звичайна (Microtus arvalis): Один з найчисленніших видів, що зустрічається практично у всіх регіонах країни. Полівки віддають перевагу зерновим культурам, бобовим, овочам та багаторічним травам. Вони активно розмножуються, особливо в роки з мякою зимою та достатньою кількістю опадів.
  • Миша польова (Apodemus agrarius): Зустрічається на полях, у садах, лісосмугах та інших місцях з густою рослинністю. Миші польові пошкоджують зерно, насіння, кору дерев та овочі. Вони також можуть переносити збудників різних захворювань.
  • Миша хатня (Mus musculus): Хоча цей вид більш поширений у житлових приміщеннях, він також може зустрічатися на полях, особливо поблизу зерносховищ та інших місць зберігання сільськогосподарської продукції. Миші хатні всеїдні, але віддають перевагу зерну та насінню.
  • Щур сірий (Rattus norvegicus): Також відомий як пацюк. Цей великий гризун здатний завдати значної шкоди зерновим запасам, овочам та іншим культурам. Щурі швидко розмножуються і можуть адаптуватися до різних умов навколишнього середовища.
  • Ховрах (Spermophilus): Зустрічається в степових та лісостепових регіонах України. Ховрахи живуть у норах і харчуються насінням, зерном, корінням та іншими частинами рослин. Вони можуть завдавати шкоди посівам зернових, соняшнику та інших культур.

Механізми шкідливої діяльності гризунів

Гризуни завдають шкоди сільськогосподарським культурам різними способами:

  1. Пошкодження посівів: Гризуни поїдають насіння, проростки та молоді рослини, що призводить до зрідження посівів та зниження врожайності. Особливо вразливі до пошкодження посіви озимих культур, які можуть бути знищені гризунами взимку та навесні.
  2. Пошкодження плодів та овочів: Гризуни пошкоджують плоди фруктових дерев, ягідних кущів, овочів та баштанних культур, що призводить до втрати товарного вигляду та зниження якості продукції. Пошкоджені плоди стають більш вразливими до ураження грибковими та бактеріальними хворобами.
  3. Пошкодження кореневої системи: Деякі види гризунів, такі як полівка звичайна, пошкоджують кореневу систему рослин, що призводить до їхнього вянення та загибелі. Це особливо небезпечно для молодих саджанців та рослин з нерозвиненою кореневою системою.
  4. Забруднення зерна та інших продуктів: Гризуни забруднюють зерно, насіння, борошно та інші продукти своїми екскрементами, сечею та шерстю, роблячи їх непридатними для споживання. Це може призвести до значних економічних збитків та проблем з безпечністю харчових продуктів.
  5. Пошкодження зрошувальних систем та інфраструктури: Гризуни можуть пошкоджувати зрошувальні системи, кабелі, труби та інші елементи інфраструктури сільськогосподарських підприємств, що призводить до додаткових витрат на ремонт та відновлення.
  6. Перенесення збудників захворювань: Гризуни є переносниками збудників багатьох небезпечних захворювань, таких як лептоспіроз, туляремія, геморагічна лихоманка з нирковим синдромом та інші. Це становить серйозну загрозу для здоровя людей та тварин.

Оцінка збитків, завданих гризунами

Оцінка збитків, завданих гризунами, є складним завданням, оскільки вони можуть варіюватися в залежності від виду гризуна, його чисельності, виду культури, погодних умов та інших факторів. Однак, існують методи, які дозволяють оцінити рівень ураження посівів та потенційні втрати врожаю.

Для оцінки чисельності гризунів використовують різні методи, такі як:

  • Візуальний облік: Підрахунок кількості нір, слідів життєдіяльності та самих гризунів на певній площі.
  • Відлов: Використання пасток для відлову гризунів та визначення їхньої чисельності.
  • Оцінка пошкоджень: Визначення відсотка пошкоджених рослин або плодів на вибірці.

На основі цих даних можна розрахувати потенційні втрати врожаю та економічні збитки. Важливо враховувати не лише прямі втрати врожаю, але й витрати на боротьбу з гризунами, ремонт пошкодженої інфраструктури та інші додаткові витрати.

У роки з високою чисельністю гризунів збитки можуть сягати десятків відсотків врожаю, особливо для культур, які є їхнім основним джерелом харчування. Наприклад, у випадку з полівкою звичайною, масове розмноження може призвести до повної втрати посівів озимих зернових.

Ефективні стратегії боротьби з гризунами

Боротьба з гризунами в полі вимагає комплексного підходу, який включає в себе різні методи та стратегії. Важливо враховувати біологічні особливості гризунів, їхню чисельність, вид культури та інші фактори.

Основні методи боротьби з гризунами:

  1. Агротехнічні заходи:
    • Знищення бурянів: Буряни створюють сприятливі умови для розмноження гризунів, тому важливо регулярно проводити прополку та інші заходи з контролю бурянів.
    • Зяблева оранка: Глибока зяблева оранка руйнує нори гризунів та знижує їхню чисельність.
    • Лущення стерні: Лущення стерні після збирання врожаю зменшує кількість їжі для гризунів та ускладнює їхнє пересування.
    • Дотримання сівозміни: Правильна сівозміна допомагає зменшити чисельність гризунів, оскільки вони менш охоче заселяють поля з різноманітними культурами.
    • Прибирання рослинних решток: Залишки рослин після збирання врожаю є їжею та притулком для гризунів, тому важливо їх прибирати з поля.
  2. Біологічні методи:
    • Залучення хижих птахів: Залучення хижих птахів, таких як сови, яструби та луні, допомагає контролювати чисельність гризунів. Для цього можна встановлювати спеціальні гніздівлі та присади.
    • Використання біологічних препаратів: Існують біологічні препарати на основі бактерій або грибів, які викликають захворювання у гризунів. Ці препарати є більш безпечними для навколишнього середовища, ніж хімічні родентициди.
  3. Хімічні методи:
    • Використання родентицидів: Родентициди – це хімічні препарати, які використовуються для знищення гризунів. Вони можуть бути у вигляді приманок, порошків або газів. Важливо використовувати родентициди згідно з інструкцією виробника та дотримуватися заходів безпеки, щоб уникнути отруєння людей та тварин.
    • Фумігація: Фумігація – це обробка приміщень або ґрунту газами, які знищують гризунів. Цей метод використовується для боротьби з гризунами у зерносховищах, теплицях та інших місцях, де їх важко знищити іншими способами.
  4. Механічні методи:
    • Використання пасток: Пастки є ефективним способом знищення невеликої кількості гризунів. Існують різні типи пасток, такі як мишоловки, щуроловки та пастки-клітки.
    • Встановлення сіток: Сітки можна використовувати для захисту саджанців дерев, овочевих грядок та інших вразливих до пошкодження культур.

Профілактика появи гризунів

Профілактика появи гризунів є більш ефективним та економічно вигідним способом боротьби з ними, ніж знищення вже наявної популяції. Профілактичні заходи включають в себе:

  • Підтримання чистоти на території: Регулярне прибирання рослинних решток, сміття та інших відходів, які можуть бути джерелом їжі та притулком для гризунів.
  • Правильне зберігання зерна та інших продуктів: Зберігання зерна та інших продуктів у герметичних контейнерах або приміщеннях, недоступних для гризунів.
  • Усунення місць, де гризуни можуть ховатися: Замуровування щілин у стінах, підлогах та інших конструкціях, закриття отворів вентиляційних систем сітками.
  • Регулярний моніторинг: Періодичний огляд території для виявлення слідів життєдіяльності гризунів та вжиття своєчасних заходів для їх знищення.

Інтегрований захист рослин від гризунів

Інтегрований захист рослин (ІЗР) – це комплексний підхід до боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, який передбачає використання різних методів та стратегій, щоб мінімізувати використання хімічних препаратів та знизити негативний вплив на навколишнє середовище.

У випадку з гризунами, ІЗР передбачає використання агротехнічних, біологічних, хімічних та механічних методів в комплексі, з урахуванням економічної доцільності та екологічної безпеки.

Основні принципи ІЗР у боротьбі з гризунами:

  • Моніторинг: Регулярний моніторинг чисельності гризунів та оцінка рівня ураження посівів.
  • Профілактика: Впровадження профілактичних заходів для запобігання появі гризунів.
  • Використання біологічних методів: Залучення хижих птахів, використання біологічних препаратів.
  • Обґрунтоване застосування хімічних препаратів: Використання родентицидів лише у випадках, коли інші методи виявилися неефективними, та з дотриманням усіх заходів безпеки.
  • Оцінка економічної ефективності: Порівняння витрат на боротьбу з гризунами та потенційних втрат врожаю.

Висновки

Гризуни в полі – це серйозна проблема для фермерів України, яка може призвести до значних економічних збитків. Боротьба з гризунами вимагає комплексного підходу, який включає в себе агротехнічні, біологічні, хімічні та механічні методи. Важливо проводити регулярний моніторинг чисельності гризунів, впроваджувати профілактичні заходи та використовувати інтегрований захист рослин, щоб мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище та зберегти врожай.

Застосування правильних стратегій боротьби з гризунами допоможе фермерам захистити свої посіви, підвищити врожайність та забезпечити продовольчу безпеку країни.